Податкова пастка: де в Європі найвищі збори на нерухомість
Модель будинку з монетами та калькулятором на документах про податки на нерухомість
Нерухомість у Європі супроводжується ланцюгом податків — від купівлі до утримання та продажу. Розмір відрахувань залежить від країни, а навантаження на власників житла залишається значним.
Європейські держави застосовують різні методи розрахунку зборів. Власники платять при придбанні активу, вносять щорічні внески за володіння, відраховують податки з орендних прибутків та сплачують збори при продажу з прибутком, свідчить джерело. Аналітики Global Property Guide, які відстежують правила у понад 80 країнах, фіксують унікальні шкали нарахувань і різну податкову базу в кожній державі.
Орендний дохід та ставки податків
Податок на доходи від оренди суттєво впливає на прибутковість житла. Аналітики проаналізували доходи власників при оренді за €1500, €6000 та €12000 щомісяця. При оренді в €1500 найгірші умови в Данії — 42,11% податку з кожного євро без неоподатковуваного мінімуму. Нідерланди встановлюють 36%, Фінляндія — 30%. Кіпр має нульову ставку, Люксембург — лише 2,94%.
При доході €12000 лідирує Бельгія з 47,27%, далі Данія (43,22%), Німеччина та Греція (по 41%). Італія застосовує 21%, Португалія — 28%, Нідерланди — 36%. В Австрії дохід від оренди входить до загальної бази податку за прогресивною шкалою: від 0% до €13 308 і до 55% понад €1 млн.
Бельгія посідає перше місце за витратами при купівлі житла — до 12,5% від вартості. Це вище, ніж у Великій Британії (12%), Нідерландах (10,4%) та Люксембургу (10%). Розмір залежить від поштового індексу. Купівля будинку за €500 тис. у Брюсселі чи Валлонії без пільг означає податок €62,5 тис. Власники для власного проживання отримують пільги: у Брюсселі перші €200 тис. не оподатковуються, у Валлонії ставка 3% або повне звільнення для соціального житла.
Естонія та Чехія не стягують податок на перехід права власності. У Литві збір становить 0,4% — лише €2 тис. для будинку вартістю €500 тис.
Щорічний податок на майно розраховують від ринкової або кадастрової вартості. В Іспанії ставка до 4,8%. Для будинку за €300 тис. у Британії витрати €2–3,2 тис. на рік, у Франції та Іспанії — €0,7–1,8 тис. Кіпр і Мальта щорічний майновий податок не стягують.
При продажу з прибутком важливий термін володіння. У Данії податок сягає 52,07%. На Мальті діє єдиний збір 12% від ціни продажу, що знижується до 5% при володінні понад 5 років. Німеччина не оподатковує приріст капіталу, якщо об’єкт у власності понад 10 років.
Бельгія очолює рейтинг країн з найвищим податковим навантаженням. Кіпр та Мальта — найвигідніші: відсутність щорічного податку на майно, нульова ставка на оренду (Кіпр) або пільги при продажу (Мальта).
В Україні власники сплачують щорічний податок від мінімальної зарплати — до 1,5% за кожен кв. м понад пільгові норми (квартири понад 60 кв. м, будинки понад 120 кв. м). Для об’єктів понад 300 кв. м або 600 кв. м сума зростає на 25 тис. грн. Дохід від оренди оподатковується 18% ПДФО плюс 1,5% військового збору. При продажу податок не платять, якщо об’єкт у власності понад три роки і це перший продаж за рік. Другий продаж за рік — 5%, третій і наступні — 18%.